Вічність (2025)

Джоан опинилася в білій безмежності, де час втратив сенс, але годинник у її свідомості цокав невблаганно. Сім днів — і її душа мусить обрати вічність. Ліворуч — тінь її чоловіка, з яким вона прожила півстоліття, його сивина, зморшки, тихі ранки і спільна старість. Праворуч — юнак, застиглий у вісімнадцяти роках, її перше кохання, що чекав її десятиліттями у цьому передпокої смерті. Він не постарів, не зрадив, не втомився. Його очі все ще палали тією самою надією, яку вона поховала в юності. Джоан розуміла: один вибір буде зрадою прожитого життя, інший — зрадою нездійсненої мрії. Вічність не давала підказок, лише ставила запитання, на які не існувало правильної відповіді.