Проєкт «Аве Марія» (2026)

Він прокинувся від болю в грудях і дзвону в голові. Навколо — сірий метал, холодне світло ламп та тиша, що тисне на барабанні перетинки. Шкільний вчитель Райланд Грейс не пам’ятав ні свого імені, ні того, як опинився за мільярди кілометрів від рідної школи. Його тіло було чужим, а мозок — порожнім аркушем, на якому хтось мав написати історію порятунку. Перші спогади поверталися уривками: лабораторія, крики колег, потім — усвідомлення, що Сонце повільно вмирає, випромінюючи загадкову інфекцію. Земля задихалася в холоді, а він, звичайний вчитель, став єдиним, хто міг би зупинити катастрофу. Але чи готовий він пожертвувати всім, навіть власним життям, заради світла, яке колись дарувало тепло? Корабель летів у нікуди, а Грейс розумів: його пам’ять — не подарунок, а прокляття, що змушує діяти, коли надія вже згасла.